- вимучений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вимучити 1).2) у знач. прикм.З ознаками втоми, виснаження.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
схорований — вимучений після недуги [V] … Толковый украинский словарь
вимученість — ності, ж. Абстр. ім. до вимучений 2) … Український тлумачний словник
вимучено — Присл. до вимучений … Український тлумачний словник
забідований — а, е, діал. Виснажений, вимучений … Український тлумачний словник
виснажений — (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), знесилений, змучений, ослаблений, ослаблий, ослабілий, вимучений, замучений, астенічний, змарнілий, помарнілий, мізерний, заморений, висушений, засмоктаний, захлялий, охлялий Пор.… … Словник синонімів української мови
забідуваний — на, не, Пр. Виснажений, вимучений; дуже бідний … Словник лемківскої говірки
наморений — на, не, Ол. Перевтомлений, вимучений … Словник лемківскої говірки